Не студи мою душу осень,
Ветер кудри мои не вей.
Пусть сверкает белёсой проседь,
Но в душе поёт соловей.
Мне любить ещё не престало,
Ведь любовь со мною уйдёт.
Я Христову любовь познала,
И, она в моём сердце живёт.
Это чудное, дивное чувство,
У меня не отнимет - никто.
Моё сердце полно сочувствий,
В ком оно уснуло давно.
Лишь Любви, подвластно - великое !
И Она, все преграды пройдёт !
Живёт в сердце моём - ТРЁХЛИКАЯ !
И меня в Отчий дом ведёт !
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Поэзия : Все пройде... - Cветлана Касянчик Цей вірш присвячений моїй дорогій сесричці, Вірі, якій довелося пережити великі труднощі, з яких вона ще й зараз до кінця не вибралась. Але вона живе надією (як і всі ми). 6 червня, 2007 року, по дорозі з Київського аеропорту в Нововолинськ, місто її дитинства, вона і її друзі попали в автокатастрофу. Вона і двоє її друзів їхали з США в гості. Їх зустрічати виїхали друзі і родичі. У тій катастрофі загинуло 6-ро людей, троє з загиблих були її дуже близькі друзі. З трьох, що їхали з Америки, залишилася живою тільки вона одна, зранена, з поломаними кістками. До цього дня вона знаходиться в Україні, де проходить лікування. Сьогодні в неї День народження. Ми, її родина, і друзі щиро вітаємо Вірочку з цим днем і щиро бажаємо їй повного одужання і багато щастя.
